Офіційна назва - Республіка Македонія (РМ), Republika Makedonija.

Державний устрій - Глава держави - Президент, глава уряду - Прем'єр-міністр. Законодавчий орган - однопалатна Асамблея.

Географічне розташування - країна розташована у центральній частині Балканського півострова. Межує з Албанією (спільний кордон - 151 км), Болгарією (148 км), Югославією (221 км) і Грецією (228 км).

Площа території - 25 333 кв. км.

Адміністративний поділ - країна розділена на 30 районів.

Чисельність населення - 2,096 млн. осіб (2002 р.); з них македонці - 66,5 відсотка; албанці - 22,9; турки - 4; цигани - 2,3; серби - 2; слов'яни-мусульмани - 2,1 відсотка.

Столиця - Скоп'є (Skopje) - 448,6 тис. осіб.

Інші великі міста: Бітола (83,6 тис. осіб), Куманово (78,3 тис.), Тетово (60,3 тис.).

Державна мова - македонська.

Релігія - майже всі албанці і турки - мусульмани, слов'яни - православні.

Державне свято - 8 вересня - День Незалежності (1991 р.) 

Державний прапор - прийнятий у 1995 році. Являє собою полотнище червоного кольору з символічним зображенням сонця жовтого кольору з вісьмома променями. 

Державний герб - національна емблема Македонії складається з двох нахилених один до одного снопів пшениці, листків тютюну і маку, перев'язаних стрічкою, внизу - частина національного традиційного костюма. В центрі утвореного таким чином круглого простору гори, річки, озера і сонце, промені якого сполучаються з червоною п'ятикутною зіркою. Все це символізує багатство країни, її свободу і опір. Герб прийнятий 31 грудня 1946 року.

Грошова одиниця - македонський динар.

Членство у міжнародних організаціях - ООН, МБРР, ОБСЄ, МВФ, РЄ, МФЧХіЧП.

Домен - .mk.

Географічне розташування 
Республіка Македонія - держава на Балканському півострові. Займає частину (приблизно 40%) історичної провінції (області) Македонія. На півночі межує з Союзною Республікою Югославія, на сході - з Болгарією, на півдні - з Грецією, на заході - з Албанією. Загальна довжина кордонів - 748 км. Республіку іноді називають Вардарською Македонією, оскільки через усю країну протікає ріка Вардар. Загальна площа - 25 333 кв. км.


Рельєф
Македонія - гірська країна. Розташована в межах двох великих гірських систем: на крайньому заході більш високих гір Пинд, що є продовженням Динарського нагір'я, і більш низьких Родопів - у центрі і на сході.  Ці гірські системи розділені долиною ріки Вардар. Найвищі гірські хребти утворюють природні кордони країни: на кордоні із Сербією - Шар-Планина з горою Титов-Врх (2748 м), Црна-Гора, Доганіца, на кордоні з Болгарією - Осоговська-Планина і Малешевська-Планина, на кордоні з Грецією - Беласиця, Козьяк, Кожуф, на кордоні з Албанією - Кораби з вершиною Кораб висотою 2754 м (найвищою точкою країни) і Ябланиця. Центральна частина Македонії являє собою мозаїку більш низьких гір і міжгірських улоговин. Гори складені кристалічними сланцями, доломітами, вапняками; місцями розвинутий карст. Гірська система розділена тектонічними зниженнями, зайнятими озерами (Охрідським, Преспанським - найбільшими в Югославії) або долинами рік (головним чином басейн ріки Вардар). Часті землетруси (у 1963 р. землетрус зруйнував місто Скоп'є).


Корисні копалини
Македонія має незначні запаси рудних і нерудних корисних копалин: залізної, свинцево-цинкової, нікелевої, мідної і марганцевої руди, хромітів, магнезиту, сурми, миш'яку, сірки, золота. Крім того, є поклади бурого вугілля, зустрічаються польові шпати, доломіт, гіпс. Македонія багата на родовища магнетиту (біля Дам'яна), залізної руди (поблизу Кичево), свинцево-цинкових руд (Кратово-Злетовська гірничорудна область).


Клімат
Клімат в цілому середземноморський, місцями - перехідний від помірного до субтропічного. Він характеризується теплим літом, помірно прохолодною зимою, рівномірним розподілом опадів протягом року. Долини оброблені, на схилах до висоти 2000 м - змішані ліси і чагарники, вище - гірські луки. Середня річна температура 11-12° C, середня температура липня 21-23°C, січня - приблизно 0° C. Середня річна кількість опадів - 500-700 мм, причому на півдні їх випадає більше.


Водні ресурси 
Македонія - країна бурхливих річок і високих гір, що поросли буковими, дубовими і сосновими лісами. Ріки - гірські, несудохідні, але мають значний гідроенергетичний потенціал. Деякі ріки влітку пересихають. Найбільша річка Македонії Вардар перетинає всю країну з півночі на південний схід. Її основні притоки - Црна, Брегалніца, Пчиня. Майже всі ріки належать басейнові Егейського моря. Виняток становить ріка Дрин, що витікає з Охрідського озера і впадає в Адріатичне море. На південному заході на кордоні з Албанією розташовані великі озера Охрідське і Преспа, що частково належить Македонії, на південному сході, на кордоні з Грецією, - Дойранське озеро.


Ґрунти
Ґрунти бурі і світло-бурі гірсько-лісові, часто щебенисті.


Рослинний світ 
Ліси займають приблизно 49% площі країни. Домінують різні типи широколистяних і змішаних лісів, що змінюють одне одного у міру підвищення місцевості, - від дубово-грабових з домішкою клена, липи, сосни в нижніх гірських поясах до букових і буково-піхтових з домішкою сосни і ялини вище 800-1000 м. Гірські схили на заході Македонії часто вкриті чагарниковою рослинністю. Вище 2000 м над рівнем моря поширені субальпійські луки. На крайньому південному сході на коричневих ґрунтах поширена вічнозелена субтропічна рослинність.


Тваринний світ
Тваринний світ небагатий. З великих ссавців зустрічаються бурий ведмідь, рись, кабан, козуля, сарна, лисиця, вовк. Багато зайців та інших гризунів, змій, ящірок. Багата орнітофауна. Найбільші її представники - орли, шуліки, куріпки, баклани (на Охрідському озері), білоголовий орлан (в околицях Тиквешського озера). В Охрідському озері водяться десятки видів риб, у тому числі 13 видів коропових (один з них ендемічний), європейський вугор, лососеві, у тому числі ендемічний охрідський лосось і форель.


Охорона природи
У Македонії велика увага приділяється охороні природи. На її території створені великі національні парки - Маврово, Галчиця, Пелістер.