Корисні копалини
Великі родовища корисних копалин складаються в основному з компонентів цементу та гіпсу, вапняку, граніту, глини, крупнозернистого піщаника, піску й сировини для цегли та черепиці. Більшість матеріалів використовуються в будівництві у такому вигляді, в якому вони знаходяться на поверхні. Інші важливі ресурси - це мінеральні води, які вміщують широкий спектр мінеральних компонентів. Родовища нафти та вугілля були виявлені на півдні Молдови і їх промислове значення оцінюється.

Природні ресурси
Природні багатства Молдови: лігніти, фосфорити, гіпс, земля. Найважливіші ресурси цієї країни - природа та ґрунти. Понад 72% території займає чорнозем, це дуже високий відсоток порівняно з іншими країнами. Зумовлено це тим, що раніше ліси займали більше 40% території країни. Нині вони покривають всього 9,4% території, в основному в центрі. Цей район називається Кодри, що означає "старий ліс" або "густий ліс". Ці прекрасні ліси мають велике значення для навколишнього середовища. Молдавські ліси складаються з старих дубових дерев. Дуб - дерево, подібне емблемі країни. Але найцінніше та найбільш рідкісне дерево (що використовується для виробництва меблів) - це бук.
На території країни дуже поширений процес ерозії ґрунтів, але землі, які перебували під впливом ерозії, підходять для виноградників.
Землекористування:
орні землі: 53 %
зернові культури: 14 %
пасовища: 13 %
ліси та лісиста місцевість: 9 %
інші: 11 %.

Клімат
Клімат помірно-континентальний з короткою теплою малосніжною зимою та довгим спекотним літом. Середня температура липня 19,5 °С на півночі і 22 °С на півдні; максимум 41 °С; січня відповідно - 5 °С, - 3 °С; абсолютний мінімум - 36 °С. Зима з частими відлигами. Річна кількість опадів від 560 мм на півночі до 370 мм на південному заході; на височинах випадає 560-500 мм, на рівнинах 450-400 мм і менше. Основна частина дощів має зливовий характер підвищеної інтенсивності та супроводжується грозами. Вегетаційний період - до 200 діб. Переважають вітри північно-західного напрямку.
Рельєф. Поверхня Молдови - рівнина, сильно розсічена річковими долинами та балками. В центральній частині республіки розташована Центральномолдавська височина - Кодри, висотою до 429 м (гора Баланешти). Вздовж правого берега Дністра простягається Придністровська височина (висотою 250-300 м; найбільша 347 м), західна частина височини має більш пологі схили, східна - круто зривається до Дністра. На півночі республіки - Північно-Молдавська рівнина висотою 250-300 м, пересічена широкими плоскодонними долинами. Вузька полоса уздовж лівобережжя Дністра представляє край Подольської височини. Південна частина Молдови зайнята Південно-Молдавською рівниною, яка порізана яристо-балковою мережею і поступово переходить у Причорноморську низовину.

Водні ресурси
Ріки належать басейну Чорного моря і течуть з північного заходу на південний схід. Найбільша ріка - Дністер (довжина в межах Молдови 657 км), головні притоки - Реут, Бик, Ботна та інші (до басейну Дністра належить 56% території Молдови). Друга за величиною ріка - Прут, що протікає уздовж західного кордону республіки (в межах Молдови 695 км), з притоками: Чугур, Каменка, Ларга, Лапушна, Сарата та інші. Живлення річок змішане, з перевагою дощового. Внаслідок частих зимових відлиг протягом зими відзначається кілька льодоходів та льодоставів. Внутрішні ріки за режимом значно відрізняються від Дністра та Пруту; всі вони маловодні, влітку сильно міліють, більшість періодично пересихають. У долинах Дністра і Пруту багато озер: Белеу, Драчеле, Ротунда, Руптура та інші. На ріках і тимчасових водоймищах збудовано 53 водосховища (Дубосарське, Гідигічне, Костештське, Кангазське та інші); є понад 1500 ставків (загальною площею близько 20,3 тис. га), які використовуються для зрошення та рибоводства. Судоходство по ріках Дністер і Прут (до Леово).

Ґрунти
Ґрунти: чорноземні (80 %), підзолисті. Приблизно 10% території Молдови знаходиться під бурими та сірими лісовими ґрунтами. По долинах річок ґрунти алювіально-лугові. У північній, переважно рівнинній, частині Молдови переважають типові чорноземи. На височинах - лугові чорноземи. У районі Кодр широко поширені бурі та сірі лісові ґрунти; на південь від Кодр, а також у центральній частині лівобережжя Дністра - звичайні чорноземи, тут же є великі площини карбонатних чорноземів.

Рослинний світ
Флора Молдови налічує 2300 видів диких рослин (дуб, бук, клен, липа). Країна розташована в степовій та лісостеповій зонах. Більша частина її території розорана. Ліси займають 8% території республики; близько 2/3 лісовкритої площі становлять дубові насадження, є також ясен, граб, бук, липа та інші породи. Значні лісові масиви збереглися у підвищеній центральній частині. Високі пагорби Центральномолдавської височини вкриті дубово-грабовими, липово-ясеновими, дубово-буковими лісами. У північній лісостеповій частині на височинах багато дібров з дуба скельного, а на самій півночі з дуба черешчатого. На південь від Кодр у лесостепу росте в основному дуб пухнастий. У долинах Дністра і Пруту - плавневі ліси з тополі, верби, ільми, дуба та інших. Степова рослинність (ковила, типчак, бородач) збереглася лише на невеликих ділянках. Основні площі луків розташовані в долинах річок Дністра, Пруту і Реута.

Тваринний світ
Фауна Молдови налічує 68 видів ссавців (лисиця, козуля, олень, кабан), 270 видів птахів і понад 10 тисяч видів безхребетних. У лісах живуть козуля, кабан, вовк, лисиця, борсук, ласка, горностай та інші. З птахів: жаворонок лісовий, сойка, співучий та чорний дрозди, ястреби, вухата сова та інші; зустрічаються білоголовий сип та чорний гриф. У степах багато гризунів: суслик європейський та крапчатий, ховрахи, сліпець, тхори, миші польові та інші; з птахів - степовий орел, перепіл, сіра куріпка та інші. В плавнях Пруту та Дністра водяться кабан, дикий кіт, ондатра, а з птахів - сірий гусак, кулики, лисуха, крячка, шилохвіст, нирки, сіра качка, колпиця та інші. В низинах Пруту іноді гніздяться лебеді-кликуни та шипуни, пелікани - розовий та курчавий. Акліматизувався благородний олень, привезені лань, плямистий олень, єнотовидний собака, фазан. В природних та штучних водоймищах основними видами риб є короп, лящ, судак, окунь; промислові - короп, білий товстолобик та білий амур.

Охорона природи
На основі закону про охорону природи Молдавської РСР, ухваленого Верховною Радою Молдавської РСР у 1959, здійснюються заходи з використання природніх ресурсів. У 1971 з метою збереження ландшафтів центральної частини Молдови на площі 2,7 тис. га створено заповідник "Кодри". Під державною охороною перебувають 6 ділянок природних ландшафтів, 17 геологічних та палеонтологічних об'єктів, 16 об'єктів паркового мистецтва, рідкісні види флори та фауни. Проводяться також заходи з охорони земель від ерозії та зсувів, водних об'єктів від замулення, по боротьбі з градом і засухами.

Природні райони
Північно-Молдавський лісостеповий район (займає 43,3% території). Природні ландшафти в межах височинних просторів - лісостепові, рівнинних - степові. Центральномолдавський лісовий район, або Кодри, - найбільш підвищена частина Молдови (займає 14,5% території). Розрізняють Північні Кодри з чагарниковим рельєфом і Південні Кодри з горбкуватим рельєфом. Поширені дубово-грабові та дубово-букові ліси. Південно-Молдавський степовий район (займає 42,2% території), розташований між Дністром і Прутом на південь від Кодр, майже повністю зайнятий сільськогосподарськими угіддями; степова рослинність збереглася лише на невеликих ділянках.